24 лют. 2011 р.

КОРОТКИЙ ОГЛЯД РЕЗУЛЬТАТІВ біоповедінкового дослідження серед ЧСЧ (Україна, 2009 р.)

Ми підготували огляд головних результатів, який тут пропонується вашій увазі.

Найменування дослідження: «Моніторинг поведінки та поширення ВІЛ-інфекції серед чоловіків, які практикують секс із чоловіками, як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління»

Рік дослідження: 2009

Місце в системі досліджень: третє щодворічне дослідження в рамках моніторингу поведінки та поширення ВІЛ-інфекції серед ЧСЧ в Україні (попередні — 2005, 2007 рр.)

Замовник дослідження: Міжнародний благодійний фонд «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» (м. Київ)

Програма, в рамках якої виконано дослідження: «Підтримка профілактики ВІЛ та СНІД, лікування та догляд для найуразливіших верств населення в Україні»

Виконавець дослідження: Дочірнє підприємство Інституту соціології Національної академії наук України «Центр соціальних експертиз»

Джерело коштів, за рахунок яких виконано дослідження: Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією

Об’єм вибірки: 2300 респондентів

Географія вибірки: 14 міст України: Дніпропетровськ, Донецьк, Івано-Франківськ, Київ, Луганськ, Львів, Миколаїв, Одеса, Полтава, Сімферополь, Ужгород, Харків, Херсон, Черкаси

Методи формування вибірки: RDS, TLS

Характер вибірки: нерепрезентативна

Автори огляду: ШЕРЕМЕТ Святослав Павлович, КАСЯНЧУК Максим Григорович — експерти Постійної референтної групи з питань ЛГБТ-спільноти та ЧСЧ-сервісних проектів в Україні

Дата релізу огляду: 23 лютого 2011 р.

НАЙВАЖЛИВІШІ РЕЗУЛЬТАТИ

Освіта
1. Серед респондентів переважають особи з вищою чи незакінченою вищою освітою [До тих, хто має незакінчену вищу освіту, належать, зокрема, студенти, частка яких у дослідженні склала 17%] (35% і 21% відповідно), і ця частка є вищою, ніж серед населення загалом, у тому числі чоловічого населення. Найбільша частка освічених ЧСЧ — у столиці: 45% серед опитаних у Києві мають вищу освіту.

Сімейний та шлюбний стан
2. Переважна більшість опитаних не мешкає зі своїми сексуальними партнерами: так, 40% респондентів проживають разом із батьками чи родичами, 34% — живуть окремо. З партнером-чоловіком проживає кожен п’ятий респондент — 20%; із партнеркою-жінкою спільно живе 6% опитаних ЧСЧ.

3. 79% респондентів ніколи не перебували в гетеросексуальному шлюбі; на час опитування лише 7% ЧСЧ були одруженими.

Сексуальна ідентичність і сексуальна орієнтація
4. Понад дві третини респондентів ідентифікують себе як геї/гомосексуали (70%), трохи менше третини (29%) — як бісексуали. Є міста, в яких частка бісексуалів (за секс-ідентичністю) сягає 40–45% (Донецьк, Луганськ, Одеса). 0,1&% респондентів визначили себе як транссексуали.

5. Більшість опитаних (63%) зазначили, що в сексуальному плані їх приваблюють винятково чоловіки. Цей показник, при зіставленні з цифрами щодо сексуальної ідентичності (див. попередній пункт), підтверджує існування розходжень між сексуальною ідентичністю і сексуальною орієнтацією.

6. Десята частина респондентів, що ідентифікують себе як геї/гомосексуали, перебувала на момент опитування в зареєстрованому гетеросексуальному шлюбі.

Сексуальні контакти з жінками
7. Сексуальні контакти з жінками досить поширені серед ЧСЧ. Так, 58% респондентів повідомили, що протягом життя мали сексуальні контакти з жінками, а 33% — що такі контакти мали місце протягом останніх шести місяців. Ця статистика підтверджує епідеміологічну тезу про те, що жінки є групою-містком для виходу ВІЛ-інфекції за межі групи ЧСЧ до загального населення.

8. Значна частка бісексуалів (як за секс-ідентичністю, так і за сексуальною поведінкою) серед ЧСЧ потребує врахування при розробці профілактичних програм (наприклад, необхідно подавати для ЧСЧ інформацію про правила безпечного сексу при гетеросексуальних контактах).

9. Сексуальна ідентичність не завжди корелюється з реальними сексуальними практиками: так, 20% тих, хто визнав себе геєм/гомосексуалом, мав протягом життя секс із жінкою. Серед тих, хто вважає себе бісексуалом, секс із жінкою протягом життя мали тільки 65%.

Вік першого одностатевого контакту
10. Середній вік першого сексуального контакту з чоловіком становив для респондентів у цілому близько 18 років. При цьому кожен другий респондент мав сексуальний контакт з чоловіком до досягнення вісімнадцятиріччя, а 42% — до досягнення «віку згоди» (16‑ти років). При цьому питання про вік першого статевого партнера респондентів залишається відкритим, оскільки ці дані не збиралися в рамках дослідження.

11. Має місце тенденція до зниження віку першого сексуального контакту з чоловіком: якщо в групі респондентів від 25 років середній вік першого одностатевого контакту становить 19 років, то в групі до 25 років — 16 років.

12. Чим нижчим був вік першого одностатевого сексу, тим рідше при цьому контакті використовувався презерватив (напр., лише 29% тих, хто мав перший одностатевий секс у віці до 15 років, використовували при цьому презерватив).

Різновиди сексуальних контактів
13. Значна частина опитаних (39%) протягом останніх шести місяців практикували з чоловіками всі три різновиди сексуальних контактів, які конкретизувалися в дослідженні, — анальні в активній ролі, анальні в пасивній ролі та оральні.

Сексуальні ролі
14. 69% опитаних протягом останніх шести місяців виступали при анальному сексі в активній ролі, 65% — у пасивній. Майже половина (42%) респондентів протягом останніх шести місяців виступали як універсали, тобто виконували як активну, так і пасивну роль в анальних контактах.

Кількість партнерів
15. Тільки третина респондентів (34%) повідомила, що протягом останнього місяця в них був лише один сексуальний партнер. У кожного п’ятого респондента (22%) їх було двоє, у 17% — троє, в 11% — четверо.

16. З числа тих, хто протягом останнього місяця мав анальні сексуальні контакти з випадковими партнерами, тільки у 35% такий випадковий партнер був тільки один. У 28% було два випадкових партнери, у 16% — три, у 21% — більше трьох.

Комерційний секс
17. 7% респондентів повідомили, що протягом останнього місяця мали анальні контакти з комерційними партнерами, які їм платили за секс. При цьому респонденти цієї групи статистично частіше використовували презерватив при останньому анальному контакті з чоловіком.

Знання про ВІЛ
18. Група ЧСЧ характеризується доволі високим рівнем знання про шляхи передання ВІЛ: відповідний національний показник становить 71%. У порівнянні з попереднім дослідженням (2007 р.), в якому цей показник становив 47%, він зріс майже вдвічі.

19. Рівень знань про шляхи передання ВІЛ суттєво не відрізняється в різних вікових групах, а також між одруженими та неодруженими респондентами, але є дещо вищим серед вікової групи ЧСЧ, старших 25-ти років.

20. Найбільші відмінності у рівні знань про ВІЛ спостерігаються у мешканців різних міст: так, найнижчий рівень знань продемонстрували мешканці Івано-Франківська (31%), Донецька (49%), Черкас (62%), Дніпропетровська та Харкова (по 68%), а найвищий — респонденти з Миколаєва (89%) і Сімферополя (96%). Вочевидь, робота з інформування ЧСЧ в таких містах, як Івано-Франківськ, Донецьк і Черкаси, потребує активізації та вдосконалення.

21. Клієнти ЧСЧ-сервісних організацій [Клієнти організацій, які працюють із ЧСЧ, визначалися за відповіддю на запитання «Чи є Ви клієнтом організації, яка працює із ЧСЧ? Маєте картку клієнта?»] продемонстрували дещо вищий рівень знань про ВІЛ у порівнянні з респондентами, що не є клієнтами ЧСЧ-сервісних організацій (74% проти відповідно 67%). При цьому є статистично значущий зв’язок між частотою використання презервативів і приналежністю респондента до числа клієнтів ЧСЧ-сервісних організацій: клієнти організацій користуються кондомами статистично частіше.

22. Серед усіх питань, які характеризують рівень обізнаності ЧСЧ з питань ВІЛ-інфекції, найгірше респонденти знають про шляхи передання ВІЛ від матері до дитини, що пояснюється, вочевидь, неактуальністю цього шляху інфікування власне для ЧСЧ.

Використання презервативів та лубриканту
23. За два роки, що минули з часу попереднього дослідження, значно поліпшився національний показник «Відсоток чоловіків, які використовували презерватив під час останнього статевого [анального] акту із партнером-чоловіком»: він становить 64%. Однак не виявлено статистичного зв’язку між залученістю ЧСЧ до профілактичних програм та використанням презерватива під час останнього анального контакту (61% серед ЧСЧ, не охоплених профілактичними програмами, та 67% — серед охоплених). Найвищий рівень цей показник має в Миколаєві (93%), найнижчий — у Луганську та Херсоні (38% та 32% відповідно).

24. При останньому оральному контакті презерватив використовували тільки 11% респондентів, що, вочевидь, є поведінковим наслідком інформації про порівняно менший ризик інфікування внаслідок незахищеного орального сексу, ніж унаслідок незахищеного анального сексу. При цьому статистично значущого зв’язку між використанням презерватива під час останнього орального контакту та ВІЛ-статусом респондента не виявлено.

25. Половина (54%) ЧСЧ, які протягом останніх шести місяців мали одностатевий анальний секс, постійно використовували лубрикант під час анальних контактів.

26. ЧСЧ, які протягом останніх 30 днів мали анальні сексуальні контакти тільки з постійними партнерами, рідше використовують презервативи, ніж ЧСЧ, які мали анальні сексуальні контакти як із постійними, так і з випадковими сексуальними партнерами. У цих групах відрізняється як показник використання презерватива під час останнього анального сексуального контакту (60% проти 82%), так і частота використання презервативів (у першій групі при кожному анальному сексуальному контакті використовують презерватив 45%, у другій — 58%), що є свідченням тенденції до закріплення в середовищі ЧСЧ правильних підходів до профілактики ВІЛ-інфекції.

27. Наявний зв’язок між ВІЛ-статусом респондента та використанням презерватива під час останнього анального контакту: ті, хто знає про свій ВІЛ-позитивний статус, значно частіше використовують презерватив як із постійним, так і з випадковим партнером.

28. Наявний зв’язок між рівнем знань про ВІЛ та частотою використання презервативів. Так, серед ЧСЧ, добре обізнаних про ВІЛ, більше тих, хто протягом останніх 30 днів завжди або майже завжди використовував презерватив під час анального сексу з партнерами-чоловіками, — 56% проти 44% серед гірше обізнаних.

29. Із тих респондентів, які мали сексуальні контакти з жінками, 42% не використовували презерватив під час останнього статевого контакту з жінкою (обмеженням дослідження слід визнати, що при цьому не розрізнялася практика застосування презерватива залежно від різновиду контакту з жінкою — вагінального, орального, анального).

30. Серед ЧСЧ, які протягом останніх шести місяців мали сексуальні контакти з чоловіками, 28% повідомили про те, що були випадки, коли презерватив порвався під час сексуального контакту.

Уживання наркотиків
31. Уживання наркотиків серед ЧСЧ не дуже поширене: 0,6% вживали наркотики ін’єкційним шляхом протягом останнього місяця, ще 0,7% вживали їх раніше. Кожен десятий опитаний упродовж останнього року вживав неін’єкційні наркотики (11%), ще 5% повідомили, що вживали їх раніше, причому вживання неін’єкційних наркотиків більш притаманне віковій групі до 25 років.

Уживання алкоголю
32. Переважна більшість — 85% — опитаних ЧСЧ вживають алкоголь; тільки 15% повідомили, що не вживають. Приблизно кожен другий (48%) уживає алкоголь не рідше одного разу на тиждень.

33. Серед учасників дослідження поширені сексуальні контакти в стані алкогольного сп’яніння: майже дві третини опитаних указали, що протягом останнього місяця вони вступали в сексуальні стосунки у стані алкогольного сп’яніння. При цьому практика сексуальних контактів у стані алкогольного сп’яніння більш поширена у віковій групі старше 25 років.

34. Практика сексуальних контактів у стані алкогольного сп’яніння статистично значущим чином пов’язана з ризикованими формами сексуальної поведінки: пасивними анальними контактами без використання презерватива; сексуальними контактами з жінками без використання презерватива; анальними сексуальними контактами з чоловіками без використання лубриканту.

Програми з профілактики ВІЛ-інфекції
35. Серед опитаних ЧСЧ 63% охоплені програмами з профілактики ВІЛ-інфекції (проти 50% за дослідженням 2007 року). Приблизно однаковою мірою охоплені різні за віком ЧСЧ [Національний показник охоплення профілактичними програмами обчислюється на основі відповідей на два запитання: (1) «Чи отримували Ви впродовж останніх 12 місяців безкоштовно презервативи?» та (2) «Чи знаєте Ви, куди слід звертатися, якщо хочете пройти тест на ВІЛ?»].

36. Серед опитаних ЧСЧ 38% є клієнтами тієї чи іншої неурядової ВІЛ-сервісної організації, а дві третини ЧСЧ отримували послуги від подібних організацій упродовж останніх 12 місяців.

37. Найчастіше ЧСЧ отримували від неурядових ВІЛ-сервісних організацій спеціальні інформаційні матеріали (56%) та допомогу в проходженні тестування на ВІЛ (39%), а також консультації з питань ВІЛ/СНІДу та ІПСШ (36%).

38. Найбільше ЧСЧ відчувають потребу в таких послугах, як тестування на ВІЛ (72% опитаних висловили таку думку), безкоштовне тестування на сифіліс та інші ІПСШ (61%), проведення інформаційних зустрічей місцевої ЛГБТ-спільноти (62%).

Тестування на ВІЛ
39. Серед опитаних ЧСЧ 89% знають, де можна пройти тестування на ВІЛ.

40. Порівняно з результатами попереднього дослідження серед ЧСЧ (2007 рік) значення національного показника з тестування на ВІЛ серед ЧСЧ (пройшли тест протягом останніх 12 місяців та отримали його результат) значно збільшилось: з 28% до 43%. Серед тих, хто проходив тестування на ВІЛ, тільки 25% робили це тільки один раз, три чверті — частіше: вочевидь, для певної частини ЧСЧ проходження тесту на ВІЛ є регулярною практикою.

41. Найчастіше респонденти зверталися для проходження тесту на ВІЛ до неурядових організацій (37%) та кабінетів довіри/кабінетів анонімного обстеження (35%). Під час дотестового та післятестового консультування (яке ЧСЧ проходили не в рамках дослідницького проекту) консультант у 40% випадків не ставив питання про приналежність клієнта до групи ЧСЧ.

Поширеність ВІЛ-інфекції
42. Результати зв’язаного тестування респондентів на ВІЛ засвідчили, що середня поширеність ВІЛ серед ЧСЧ становить 8,6%. Для порівняння: 2007 року цей показник становив 10,5%. Проте слід зазначити, що пряме зіставлення цих показників не є коректним через різну композицію вибірок. Водночас, дані 2009 року слід вважати надійнішими через більше географічне та кількісне охоплення цільової групи.

43. Найнижча поширеність ВІЛ серед ЧСЧ спостерігається у Миколаєві (1,5%), Дніпропетровську (1,6%), Івано-Франківську (3,3%), Луганську (4,8%), найвища — в Донецьку (19,9%) та Одесі (21,7%).

44. Поширеність ВІЛ вища серед тих ЧСЧ, які хворіли принаймні на одне ЗПСШ протягом останнього року, ніж серед тих, хто не хворів на ЗПСШ за цей період (14,6% проти 9,2%).

45. Існують розбіжності між об’єктивним ВІЛ-статусом ЧСЧ і їхнім уявленням про свій ВІЛ-статус: серед ЧСЧ, які повідомили в рамках дослідження, що їхній ВІЛ-статус є негативним, 5 % за результатами тестування швидкими тестами в рамках дослідження виявилися ВІЛ-позитивними.

ВІЛ-статус і використання презервативів; ризики інфікування
46. Серед ЧСЧ, які заявили про те, що протягом останнього півроку завжди використовували презерватив при анальному сексі, вдвічі менше ВІЛ-позитивних за результатами зв’язаного тестування, ніж серед тих, хто повідомив, що ніколи за цей термін не використовував презерватив при анальному сексі (6% проти 12%).

47. Результати логістичного аналізу результатів дослідження показують, що респонденти з вищим рівнем активності у пошуку сексуальних партнерів (такі, що користуються інтернет-профілями на відповідних сайтах, тощо) мають вищий ризик інфікування ВІЛ. У той же час, інтеграція ЧСЧ в систему послуг громадських центрів для ЧСЧ знижує, за результатами логістичного аналізу, ризик інфікування ВІЛ.

Поширеність ЗПСШ
48. 7% опитаних ЧСЧ протягом останніх 12 місяців хворіли принаймні на одне захворювання, що передається статевим шляхом.

49. Результати експрес-тестування респондентів на сифіліс засвідчили низький рівень поширеності цієї інфекції серед ЧСЧ — 2,2%.

Дискримінація та стигматизація
50. Найбільш поширеним чинником дискримінації та стигматизації ЧСЧ є думка, що чоловіки-гомосексуали частіше хворіють на ВІЛ-інфекцію/СНІД: на те, що вони зустрічали людей, які поділяють це переконання, вказали майже половина учасників дослідження — 48%. 38% респондентів відповіли, що вони чули на свою адресу образливі вигуки та прізвиська. Чверть учасників дослідження (25%) зазначили, що їх засуджують родичі, друзі та знайомі за те, що вони практикують гомосексуальні контакти. За багатьма показниками дискримінації та стигматизації «лідирує» Полтава.

Бібліографічне посилання для цитування цього короткого огляду: Шеремет С. П., Касянчук М. Г. Короткий огляд результатів біоповедінкового дослідження серед ЧСЧ (Україна, 2009 р.) [електронний документ] / МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», ВГО «Гей-Форум України», ГО ЛГБТ-Центр «Донбас-СоцПроект». — 23 лютого 2011 р. — 7 с. — Режим доступу: http://files.lgbtua.com/publications/Monitoring_MSM-2009_obzor_ukr.doc

Першоджерело: Андрєєва Т. І., Большов Є. C., Касянчук М. Г., Трофименко О. В., Шеремет С. П. Моніторинг поведінки та поширеності ВІЛ-інфекції серед чоловіків, які практикують секс із чоловіками, як компонент епіднагляду за ВІЛ другого покоління: Аналітичний звіт за результатами зв'язаного дослідження 2009 року. — К.: МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2011. — 88 с. — Режим доступа: http://www.aidsalliance.org.ua/ru/library/our/monitoring_reports/pdf/zvit_msm09.pdf

Немає коментарів: